Креатин і мозок: мета-аналіз 16 РКД про вплив на пам'ять, увагу та швидкість обробки інформації
Мета-аналіз Xu et al. (Frontiers in Nutrition, 2024, 16 РКД, n=492): приймання креатину моногідрату значно покращило пам'ять (SMD=0,31), знизило час реакції та прискорило обробку інформації. Ефекти на загальну когніцію та виконавчі функції не досягли значущості. Ступінь доказовості помірна для пам'яті та низька для решти когнітивних доменів.
Мета-аналіз 16 РКД (n=492, Xu et al., 2024) показав значне покращення пам'яті (SMD=0,31) та швидкості обробки інформації (SMD=−0,51) при прийманні креатину моногідрату. Ефект сильніший у жінок 18–60 років та людей із захворюваннями. Ступінь доказовості помірна для пам'яті та низька для решти показників; потрібні масштабніші РКД.
Чому мозок потребує енергії і яку роль тут відіграє креатин?
Мозок становить близько 2% маси тіла, але споживає приблизно 20% загальної глюкози організму. При когнітивному навантаженні — концентрації, швидкому прийнятті рішень, витягуванні інформації з пам'яті — попит нейронів на АТФ різко зростає. Система фосфокреатин/креатинкіназа забезпечує ресинтез АТФ з АДФ протягом мілісекунд: фосфокреатин віддає фосфатну групу, «перезаряджаючи» молекулу АТФ без участі мітохондріального циклу.
У головному мозку експресується специфічна ізоформа ферменту — CK-BB (мозкова креатинкіназа). Це означає, що система фосфокреатин/КК не обмежена м'язовою тканиною: вона функціонує в нейронах та астроцитах як буфер енергії при пікових навантаженнях. Гіпотеза про когнітивний ефект добавки ґрунтується на цьому фізіологічному підґрунті: якщо мозок працює в режимі високого попиту на енергію, додатковий фосфокреатин теоретично підтримує стабільність АТФ та швидкість нейронних процесів.
Що показав мета-аналіз 16 РКД 2024 року?
Xu із співавторами (Frontiers in Nutrition, 2024, DOI: 10.3389/fnut.2024.1424972) провели систематичний огляд і мета-аналіз за керівними принципами PRISMA 2020. Відібрано 16 РКД (період публікацій 1993–2024, бази PubMed, Scopus, Web of Science), загальна кількість учасників — 492, вік 20,8–76,4 року.
Ключові розміри ефекту (стандартизовані середні відмінності, SMD):
- Пам'ять: SMD = 0,31 (95% ДІ 0,18–0,44), p < 0,00001. Помірний та відтворюваний ефект — найнадійніший результат огляду.
- Час реакції (увага): SMD = −0,31 (95% ДІ −0,58 до −0,03), p = 0,03. Від'ємний знак означає зменшення часу реакції, тобто покращення.
- Швидкість обробки інформації: SMD = −0,51 (95% ДІ −1,01 до −0,01), p = 0,04. Значущий, але з широким довірчим інтервалом, що відображає неоднорідність досліджень.
- Загальна когніція: SMD = 0,34 (95% ДІ −0,20 до 0,88) — не значущо.
- Виконавчі функції: SMD = 0,32 (95% ДІ −0,08 до 0,71) — не значущо.
Дозування у включених дослідженнях: 3–20 г/день. Стандартний протокол: завантажувальна фаза 20 г/день 5–7 днів, потім підтримувальна 5 г/день. Тривалість втручань: 7 днів — 24 тижні. Різниці в когнітивному ефекті між короткими та тривалими протоколами автори не виявили.
Для кого ефект виражений сильніше?
Автори виявили, що ефект неоднорідний і залежить від характеристик учасників. Більш виражені покращення спостерігалися:
- У жінок 18–60 років порівняно з чоловіками тієї самої вікової групи.
- У людей із захворюваннями (фіброміалгія, хвороба Паркінсона з легкими когнітивними порушеннями, хронічна шизофренія) — у 3 із 16 включених РКД.
Дані щодо здорових людей похилого віку (старше 60 років) обмежені. Систематичний огляд Marshall із співавторами (Nutrition Reviews, 2025, DOI: 10.1093/nutrit/nuaf135, n=1542, вік 55+, 6 досліджень) показав позитивні асоціації у 5 із 6 робіт для пам'яті та уваги, однак більшість цих робіт мали спостережний дизайн із низькою методологічною якістю. Єдине включене РКД (Alves et al., 2013) ефекту на когніцію у людей похилого віку не виявило.
Наскільки надійні дані?
Автори оцінили якість доказів за системою GRADE:
- Пам'ять: помірний ступінь достовірності — найбільш обґрунтований висновок огляду.
- Час реакції, швидкість обробки інформації: низький ступінь достовірності через неоднорідність протоколів та малі вибірки.
- Загальна когніція, виконавчі функції: дуже низький ступінь достовірності.
Обмеження: малі вибірки окремих досліджень, висока гетерогенність методології (різні тести, дози, популяції), недостатня представленість людей похилого віку та клінічних груп. Зміщення публікаційного результату не виявлено за тестом Еггера.
Чи безпечний креатин?
Міжнародне товариство спортивного харчування (ISSN) віднесло креатин моногідрат до категорії харчових добавок із найбільш розвиненою доказовою базою безпеки та ефективності (Kreider et al., Journal of the International Society of Sports Nutrition, 2017). Багаторічні дослідження не виявили патологічного впливу на функцію нирок у здорових людей при стандартних дозах (3–5 г/день). Особам із захворюваннями нирок слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням.
- Мета-аналіз 2024 року підтверджує помірний ефект креатину на пам'ять та невеликий — на швидкість когнітивних процесів. Це не «ноотроп» у маркетинговому сенсі, але доведена користь для конкретних доменів.
- Стандартна доза для когнітивного ефекту — 5 г/день (іноді з завантажувальною фазою 20 г/день × 5–7 днів). Дослідження з меншими дозами нечисленні.
- Ефект сильніший у жінок 18–60 років та людей із захворюваннями, що послаблюють енергетичний метаболізм мозку (фіброміалгія, ранні когнітивні порушення).
- На виконавчі функції та загальну когніцію значущого ефекту немає — не варто очікувати покращення в тестах на планування, гнучкість мислення або IQ.
- Доказова база наразі помірна для пам'яті та низька для решти. Масштабні якісні РКД ще попереду. Це не означає, що добавка не працює, — але означає, що екстраполяція ефектів на всі когнітивні домени випереджає наявні дані.
- Безпечність при стандартних дозах (3–5 г/день) у здорових людей добре задокументована; ниркової токсичності у здорових не виявлено.
Часті запитання
Джерела
- Xu C, Bi S, Zhang W, Luo L. «The effects of creatine supplementation on cognitive function in adults: a systematic review and meta-analysis». Frontiers in Nutrition. 2024. DOI: 10.3389/fnut.2024.1424972. PMID: 39070254. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11275561/
- Marshall S, Kitzan A, Wright J, Bocicariu L, Nagamatsu LS. «Creatine and Cognition in Aging: A Systematic Review of Evidence in Older Adults». Nutrition Reviews. 2025. DOI: 10.1093/nutrit/nuaf135. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12793482/
- Kreider RB, Kalman DS, Antonio J, et al. «International Society of Sports Nutrition position stand: safety and efficacy of creatine supplementation in exercise, sport, and medicine». Journal of the International Society of Sports Nutrition. 2017;14:18. DOI: 10.1186/s12970-017-0173-z. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5469049/