Вечірній хронотип і серце: на 16% вищий ризик серцево-судинних захворювань

Що таке хронотип і соціальний джетлаг?

Хронотип — індивідуальне часове налаштування біологічного годинника: коли саме організм задає підйом, пік бадьорості і настання сну. Він визначається генетично приблизно на 50%, решта — вік, вплив світла і сформований режим. «Жайворони» засинають і прокидаються раніше, «сови» — пізніше; більшість людей займають проміжну позицію.

Проблема «сов» у сучасному суспільстві — соціальний джетлаг: щоденне розходження між біологічним часом і часом, нав'язаним робочим розкладом. Людина з вечірнім хронотипом змушена вставати на 2–3 години раніше, ніж вимагає її внутрішній годинник, — як при перельоті через кілька часових поясів, що повторюється щотижня.

Наскільки вищий ризик ССЗ у «сов»?

Kianersi et al. (Journal of the American Heart Association, 2026) проаналізували дані 322 777 учасників UK Biobank віком 39–74 роки без серцево-судинних захворювань на момент включення. Хронотип оцінювався за допомогою стандартного запитання самозвіту: учасники відносили себе до «визначено ранкового», «скоріше ранкового», проміжного, «скоріше вечірнього» або «визначено вечірнього» типу.

Розподіл вибірки: 24% — визначено ранкові, 67% — проміжні, 8% — визначено вечірні. Проміжний хронотип використано як еталонну групу. Результати після багатоваріантної поправки:

• Визначено ранковий vs. проміжний: ВР = 1,03 (95% ДІ: 0,998–1,07) — незначуще.
• Визначено вечірній vs. проміжний: ВР = 1,16 (95% ДІ: 1,10–1,22) — значуще вищий ризик ССЗ.

8% учасників із вечірнім хронотипом несли на 16% вищий відносний ризик серцево-судинних подій. Асоціація зберігалася після поправки на вік, стать, етнічність, куріння, ІМТ, фізичну активність і соціально-економічний статус.

Як виглядають дані довгострокового спостереження?

Hublin C. і Kaprio J. (Chronobiology International, 2023) простежили 23 854 учасники Фінської когорти близнюків протягом 37 років; за цей час зареєстровано 8728 смертей. Це — одне з найтриваліших проспективних досліджень із хронотипу і смертності.

У скоригованій моделі вечірній хронотип асоціювався з ВР = 1,09 (95% ДІ: 1,01–1,18) для смертності від усіх причин. Проте при обмеженні аналізу учасниками, які не курили і вживали алкоголь помірно або не вживали зовсім, асоціація зникала. Автори дійшли висновку: значна частина надлишкового ризику при вечірньому хронотипі опосередкована поведінковими факторами — насамперед курінням і надмірним вживанням алкоголю, — а не самим біологічним хронотипом.

Що відбувається в метаболізмі «сов»?

Toffol et al. (European Psychiatry, 2025) проаналізували дані метаболоміки плазми у близько 245 000 учасників UK Biobank. Порівняно з ранковим хронотипом у вечірнього були вищими рівні глікопротеїн ацетилів — системного маркера запалення, — а також тригліцеридів і вмісту ліпідів у ЛПДНЩ; рівень ЛПВЩ був нижчим. Ці зміни частково, але не повністю пояснювалися соціодемографічними і поведінковими факторами.

Передбачуваний механізм — циркадне розузгодження: коли «сова» прокидається за соціальним розкладом раніше свого біологічного часу, кортизол ще не досяг ранкового піку, мелатонін не знизився. Хронічне зміщення порушує фізіологічну послідовність гормональних і метаболічних подій: знижується чутливість до інсуліну, наростає запальний фон, змінюється харчова поведінка у вечірній час.

Обмеження: що тут не доведено

Усі згадані дослідження — спостережні. Хронотип визначався переважно за самозвітами, а не за об'єктивними хронобіологічними вимірами. Залишковий конфаундинг імовірний: вечірній хронотип корелює з цілою низкою поведінкових і соціальних факторів. Жодне з досліджень не перевіряло, чи покращує примусове зміщення хронотипу до ранкового серцево-судинні наслідки.