Таурин і старіння: гіпотеза, дані клінічних випробувань і науковий спір 2025 року

Чому таурин опинився в центрі уваги?

Таурин — сірковмісна амінокислота, яка синтезується в організмі з цистеїну та метіоніну і надходить з їжею (м'ясо, морепродукти, молочні продукти). У 2023 році Сінґх і співавтори опублікували в Science масштабне дослідження на мишах, мавпах і людях. Поперечний аналіз зразків крові показав, що у 60-річних рівень таурину становить близько третини від рівня у 5-річних. Мишам лінії C57BL/6 вводили таурин з середини життя — медіана тривалості життя збільшилась приблизно на 12% у самок і 10% у самців. Рефлекторна активність, кісткова щільність, жировий обмін і імунні показники у середньовікових мавп при добавці також покращились.

Гіпотеза вийшла красивою: якщо таурин знижується з віком, а його поповнення продовжує життя тваринам, то це дефіцит, що керує годинником старіння. Публікація породила хвилю інтересу до добавок.

Що оспорили у 2025 році?

У 2025 році група Фернандес (NIH, National Institute on Aging) опублікувала в тому ж журналі Science аналіз трьох незалежних когорт людей, поздовжніх даних на мишах і приматах. Їхній висновок: у здорових дорослих рівень таурину не знижується з віком — він залишається стабільним або навіть незначно зростає. Видиме зниження у вихідній роботі пояснювалося переважно дитячо-підлітковим періодом і можливими конфаундерами при об'єднанні різнорідних вибірок.

Паралельно Маркандели і співавтори (Aging Cell, 2025) виміряли рівень таурину у 137 чоловіків віком від 20 до 93 років методом ізотопного розведення — не виявивши ні вікової залежності, ні зв'язку з м'язовою масою, силою, фізичною працездатністю або інсулінорезистентністю. Достовірного зниження рівня в плазмі між молодими та літніми учасниками не виявлено.

Це не спростовує дані на мишах, але розриває ланцюжок «дефіцит у людей → проблема, яку потрібно виправити добавкою».

Що таурин робить у клітині?

Незалежно від суперечки про старіння, таурин має добре вивчені біохімічні функції. Він вбудований у мітохондріальні транспортні РНК і необхідний для коректної трансляції мітохондріально кодованих білків. Зниження цієї функції пов'язують з мітохондріальною дисфункцією. Таурин бере участь у регуляції осмосу клітин, кон'югації жовчних кислот, антиоксидантному захисті та пригніченні клітинного сенесценсу. Дослідження Singh et al. показало, що добавка знижувала рівень маркерів клітинного сенесценсу, пошкодження ДНК і активації mTOR у тварин — механізми переконливі, але перенесені з мишей.

Які клінічні дані у людей?

Мета-аналіз 25 рандомізованих контрольованих випробувань за участю 1024 осіб (Tzang et al., Nutrition & Diabetes, 2024) виявив достовірні метаболічні ефекти при дозах 0,5–6 г/добу:

• Систолічний АТ: −4,0 мм рт. ст. (95% ДІ: −7,3 до −0,7; p=0,017)
• Діастолічний АТ: −1,5 мм рт. ст. (95% ДІ: −2,5 до −0,5; p=0,002)
• Тригліцериди: −18,3 мг/дл (95% ДІ: −25,6 до −11,0; p<0,001)
• Загальний холестерин: −8,3 мг/дл (95% ДІ: −13,8 до −2,9; p=0,003)
• ЛПНЩ: −6,5 мг/дл (95% ДІ: −10,9 до −2,1; p=0,004)
• HOMA-IR (інсулінорезистентність): −0,693 (95% ДІ: −1,133 до −0,252; p=0,002)

Маса тіла та ІМТ достовірно не змінились. Для діастолічного АТ і рівня глюкози натще підтверджено дозозалежність. Небажані явища не відрізнялись від плацебо (OR=1,481, p=0,172), всі випадки були легкими і транзиторними.

В окремому рандомізованому випробуванні у людей з передгіпертонією 1,6 г/добу таурину протягом 12 тижнів знизили систолічний АТ на 7,2 мм рт. ст. Поточне дослідження TauAge (Технічний університет Мюнхена, 137 учасників, 4 г/добу, 6 місяців) вивчає вплив на біологічний вік за протеомним та епігенетичним годинником — результати очікуються.