Ультраоброблени продукти та смертнiсть: данi 18 когортних дослiджень
Мета-аналiз 2025 року об'єднав данi 18 когорт i 1,1 мiльйона учасникiв. Найвище споживання ультраоброблених продуктiв пов'язане зi збiльшенням смертностi вiд усiх причин на 15% (HR=1,15). Кожнi +10% частки УОП у рацiонi додають ще 10% ризику. Данi спостережнi, проте узгодженi в декiлькох незалежних когортах.
Мета-аналiз 18 когортних дослiджень (Liang et al., Systematic Reviews, 2025; n=1 148 387; 173 107 смертей) повiдомляє HR=1,15 (95% ДI: 1,09-1,22) для смертностi вiд усiх причин при найвищому проти найнижчого споживання УОП за NOVA. Залежнiсть доза-вiдповiдь лiнiйна та статистично значуща. Данi спостережнi.
Що таке ультраоброблени продукти за класифiкацiєю NOVA?
Класифiкацiя NOVA, розроблена групою Monteiro в Унiверситетi Сан-Паулу, подiляє всi продукти харчування на чотири групи залежно вiд ступеня промислової обробки. Група 4 — ультраоброблени продукти — це промислово виготовленi сумiшi, що мiстять iнгредiєнти, якi не використовуються в домашнiй кулiнарiї: емульгатори, стабiлiзатори, ароматизатори, барвники, консерванти та пiдсолоджувачi. Цiлiснi або мiнiмально оброблени вихiднi iнгредiєнти мiнiмальнi або вiдсутнi.
Типовi приклади: газованi напої, солодкi сухi снiданки, промисловий хлiб, пакованi снеки, переробленi м'яснi продукти з добавками, миттєвi локшина та супи, промисловi десерти та фастфуд. Класифiкацiя ґрунтується не на поживному складi, а на ступенi переробки та наявностi характерних промислових добавок.
Яку частку нашого харчування становлять ультраоброблени продукти?
У кiлькох краiнах iз високим рiвнем доходу ультраоброблени продукти становлять бiльше половини добового калорiйного споживання. У США, Великiй Британii, Канадi та Австралii ця частка перевищує 50% вiд загальноi енергii. Це не маргiнальна частка рацiону — це структурний компонент для бiльшостi населення.
Таке поширення робить групу 4 NOVA практично неминучою темою для епiдемiологiчних дослiджень: будь-який значущий зв'язок iз результатами здоров'я стосується бiльшостi людей у розвинених краiнах.
Що показує найбiльший мета-аналiз 2025 року?
Liang та спiвавтори опублiкували в Systematic Reviews (2025) оновлений систематичний огляд i мета-аналiз доза-вiдповiдь на основi 18 проспективних когортних дослiджень з даними, класифiкованими за NOVA. Об'єднана вибiрка: 1 148 387 учасникiв, 173 107 смертей, середнiй перiод спостереження 14,5 року.
Ключовi результати для смертностi вiд усiх причин:
- Найвище проти найнижчого споживання УОП: HR=1,15 (95% ДI: 1,09-1,22)
- На кожнi +10% частки УОП у рацiонi: HR=1,10 (95% ДI: 1,04-1,16)
- Залежнiсть доза-вiдповiдь: лiнiйна та статистично значуща (p<0,001)
Неоднорiднiсть висока: I²=83,0% для найвищого проти найнижчого i I²=91,0% для iнкрементального аналiзу. Мета-регресiя показала, що розподiл за статтю частково пояснює мiжпопуляцiйну мiнливiсть (бiльший ефект у чоловiкiв). Автори зазначають, що данi залишаються спостережними i не виключають залишкового змiшування.
Що показує когорта EPIC у The Lancet?
Одночасно Gonzalez-Gil та спiвавтори опублiкували в The Lancet Regional Health — Europe (2025) аналiз когорти EPIC: 428 728 учасникiв з 9 краiн Єврoпи, 40 016 смертей, медiана спостереження 15,9 року.
Зв'язок ультраоброблених продуктiв (на 1 СВ споживання) з рiзними причинами смертi:
- Смертнiсть вiд усiх причин: HR=1,04 (95% ДI: 1,02-1,05)
- Серцево-судинна смертнiсть: HR=1,09 (95% ДI: 1,07-1,12)
- Цереброваскулярна смертнiсть: HR=1,11 (95% ДI: 1,05-1,17)
- Смертнiсть вiд iшемiчної хвороби серця: HR=1,10 (95% ДI: 1,06-1,15)
- Смертнiсть вiд хвороб органiв травлення: HR=1,12 (95% ДI: 1,05-1,20)
- Смертнiсть вiд хвороби Паркiнсона: HR=1,23 (95% ДI: 1,06-1,42)
Значущого зв'язку iз смертнiстю вiд раку або хвороби Альцгеймера не виявлено. Абсолютнi значення HR меншi, нiж у глобальному мета-аналiзi, що вiдображає нижче базове споживання УОП у європейських когортах.
Якi механiзми пропонуються?
Механiзми, що пов'язують ультраоброблени продукти з результатами здоров'я, залишаються пiд дослiдженням. Розглядаються декiлька взаємно не виключних гiпотез:
- Витiснення поживних речовин: високе споживання УОП скорочує частку цiльних продуктiв, багатих клiтковиною, антиоксидантами, полiфенолами та незамiнними поживними речовинами.
- Харчовi добавки: емульгатори (полiсорбат 80, карбоксиметилцелюлоза) в тваринних експериментах порушували структуру кишкового муцину i змiщували склад мiкробiому в бiк прозапальних патернiв. Даних у людей обмаль.
- Нiтрити: у переробленому м'ясi пов'язанi з колоректальним раком (Група 1 ВООЗ — доведений канцероген).
- Матричний ефект: промислова переробка змiнює фiзичну структуру продуктiв, впливаючи на швидкiсть травлення, глiкемiчний iндекс i насичення незалежно вiд складу макронутрiєнтiв.
Жодна з цих гiпотез не пiдтверджена на рiвнi доказiв, достатньому для встановлення причинно-наслiдкового зв'язку у людей.
- Оцiнiть частку ультраоброблених продуктiв у своєму рацiонi. Якщо газованi напої, солодкi снiданки, фастфуд i пакованi снеки становлять значну частину щоденного харчування — це група 4 NOVA за визначенням.
- Данi про асоцiацiї не означають заборони. Лiнiйний характер залежностi доза-вiдповiдь означає: будь-яке скорочення частки УОП у рацiонi пов'язане з пропорцiйним зменшенням вiдповiдного ризику.
- Замiна одного ультрообробленого продукту мiнiмально обробленим аналогом — практично досяжний крок. Приклад: ароматизований промисловий йогурт → натуральний йогурт; снiданкова крупа → цiльнозернова вiвсянка.
- Спостережний характер даних означає, що не можна виключити, що люди, якi споживають менше УОП, загалом ведуть здоровiший спосiб життя. Проте асоцiацiя зберiгається пiсля поправки на калорii, фiзичну активнiсть, iМТ та соцiально-економiчнi чинники.
- У контекстi спортивного харчування: промисловi продукти спортивного харчування (протеiновi батончики з довгими перелiками добавок, ультрасолодкi гейнери) також належать до групи 4 NOVA. Це не означає повнiстю уникати iх, але виправдовує усвiдомлений вибiр.
Часто задаванi запитання
Джерела
- Liang X., Liang Z., Chen X. et al. «Ultra-processed foods and risk of all-cause mortality: an updated systematic review and dose-response meta-analysis». Systematic Reviews. 2025;14:67. DOI: 10.1186/s13643-025-02800-8. link.springer.com/article/10.1186/s13643-025-02800-8
- Gonzalez-Gil E.M. et al. «Associations between degree of food processing and all-cause and cause-specific mortality». The Lancet Regional Health — Europe. 2025;50:101208.
- Suksatan W. et al. «Ultra-Processed Food Consumption and Adult Mortality Risk». Nutrients. 2022;14(1):174. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8747520/
- Monteiro C.A. et al. «Ultra-processed foods: what they are and how to identify them». Public Health Nutrition. 2019;22(5):936-941.