Вітамін D: глобальний дефіцит, імунітет і м'язова функція

Вітамін D посідає особливе місце серед нутрієнтів: технічно це стероїдний гормон, рецептори якого виявлені майже в кожній клітині організму — від імунних до м'язових. При цьому основне джерело його синтезу — не їжа, а шкіра під дією ультрафіолету типу B. Саме це робить його дефіцит структурною проблемою для значної частини людства.

Наскільки поширений дефіцит вітаміну D у світі?

Масштабний пул-аналіз Cui A. та співавторів, опублікований у Frontiers in Nutrition у 2023 році, об'єднав дані 308 популяційних досліджень із 81 країни за 2000–2022 роки — загалом 7,9 мільйона учасників. Автори використали три порогових значення концентрації 25-гідроксивітаміну D у крові:

• Нижче 30 нмоль/л (виражений дефіцит): 15,7% населення світу (95% CrI: 13,7–17,8%).
• Нижче 50 нмоль/л (клінічна недостатність): 47,9% населення світу (95% CrI: 44,9–50,9%).
• Нижче 75 нмоль/л (субоптимальний рівень): 76,6% населення світу.

Найбільш вразливі групи — мешканці Східного Середземномор'я (35,2% з рівнем нижче 30 нмоль/л), країни з низьким і середнім доходом, а також жінки: ризик дефіциту у них у 1,3 раза вищий, ніж у чоловіків. Взимку та навесні поширеність дефіциту у 1,7 раза вища, ніж влітку та восени. Це пояснює, чому проблема актуальна не лише для тропіків — мешканці помірних і високих широт у темну пору року практично позбавлені головного джерела вітаміну D.

Як вітамін D впливає на м'язову силу у спортсменів?

Мета-аналіз Han Q. та співавторів (Frontiers in Nutrition, 2024) узагальнив дані 10 рандомізованих контрольованих випробувань за участю 318 спортсменів — 166 у групі вітаміну D3 і 152 у групі плацебо. Основне питання: чи покращує добавка вимірювані показники сили?

Результати виявились неоднорідними. За об'єднаним аналізом чотирьох категорій силових тестів загальний ефект не досяг значущості: SMD 0,18 (95% ДІ: −0,02 до 0,37; p=0,08). Проте при розбивці за окремими вимірами картина змінюється:

• Ізометричне скорочення квадрицепса: достовірне покращення — SMD 0,57 (95% ДІ: 0,04–1,11; p=0,04).
• Максимальна сила в жимі лежачи (1ПМ): без значних змін — SMD −0,15 (95% ДІ: −0,57–0,26; p=0,47).
• Вертикальний стрибок: без значних змін — SMD 0,21 (95% ДІ: −0,09–0,50; p=0,17).
• Сила захвату кисті: без значних змін — SMD 0,21 (95% ДІ: −0,23–0,64; p=0,35).

Важливий контекст: сам рівень 25(OH)D у крові учасників достовірно зріс після втручання — в середньому на 14,76 нмоль/л (95% ДІ: 8,74–20,77; p<0,0001). Тобто добавка працює біохімічно — питання в тому, чи достатньо цього для силового ефекту у змішаних популяціях спортсменів.

Паралельне питання — зв'язок вихідного рівня 25(OH)D з м'язовою силою у спостережних даних — вивчили Ong MTY та співавтори (BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 2024). Їхній мета-аналіз охопив 28 досліджень із 5 752 учасниками і показав стійку позитивну кореляцію між сироватковим 25(OH)D та ізокінетичною силою квадрицепса при швидкості 180°/с: r=0,245 (95% ДІ: 0,078–0,398; p=0,004). Сумарна ізокінетична кореляція за п'ятьма дослідженнями (n=401): r=0,261 (p<0,001). Дані спостережні — зворотня причинність і конфаундери не виключені.

Що каже наука про імунну функцію?

Рецептори вітаміну D (VDR) експресовані на T-клітинах, B-клітинах, макрофагах і дендритних клітинах — це робить його біологічно релевантним для імунної відповіді. Найбільш систематизовані дані до 2025 року — щодо профілактики гострих респіраторних інфекцій.

Систематичний огляд і мета-аналіз Jolliffe DA та співавторів (Lancet Diabetes & Endocrinology, лютий 2025, том 13, №4, с. 307–320) узагальнив накопичену доказову базу з десятків РКВ за участю сотень тисяч пацієнтів. Автори зафіксували помірний захисний ефект щоденного прийому вітаміну D, найбільш виражений у осіб з вихідним дефіцитом. Болюсне введення (рідкі великі дози) давало менш стабільний результат. Важливе застереження: ефект неоднорідний між дослідженнями — якість доказів обмежена гетерогенністю дизайнів та популяцій.

Чому добавки не завжди дають ефект і що це означає для практики

Ключовий аргумент, який повторюється в більшості мета-аналізів: ефект добавки залежить від вихідного рівня дефіциту. У людей з нормальним або високим рівнем 25(OH)D додатковий прийом практично не дає вимірюваної користі — ні за м'язовими показниками, ні за імунними маркерами. Зовсім інакше справа у тих, хто починає з вираженого дефіциту.

Другий фактор — доза та форма. Вітамін D3 (холекальциферол) є більш біодоступним, ніж D2 (ергокальциферол), і ефективніше підвищує сироватковий 25(OH)D. Щоденний прийом помірних доз стабільніше підтримує рівень, ніж періодичний болюс.

Третій фактор — супутні нутрієнти. Вітамін D працює в парі з вітаміном K2 (менахіноном) і магнієм: без достатнього магнію фермент, що перетворює вітамін D на активну форму, функціонує неефективно. Ізольований прийом вітаміну D при дефіциті магнію дає передбачувано менший результат.